ТЕМА: Ліхтар аварійного освітлення

Є необхідність зробити ліхтар аварійного освітлення для того, щоб його встановити на кожному поверсі. Повинен бути максимально простим. Думаю використовувати такі деталі:
- 3-4 світлодіоди на ток приблизно 30 мА кожний
- два старих акумулятори 18650 паралельно (400мА/г кожний)

Робота ліхтаря така: живлення 220в. Якщо воно є, іде заряд акумуляторів. При повному заряді повинен світити приблизно 6-7 годин. Якщо живлення зникло, загоряються світлодіоди. Світлодіоди на напругу приблизно 3.5в включені паралельно. Драйвер не потрібен. Ток контролюється резістором. Максимум зарядної напруги акумулятора обмежується за рахунок транзісторного контролера чи TP4056. Зарядний пристрій від смартфону, але бажаніше конденсаторний блок живлення. Бажано також застосовувати розсипуху, тобто транзістори, резістори, конденсатори. Така мінімалістика повинна бути тому, що я збираюсь зробити приблизно 10-12 таких пристроїв на наш багатоквартирний будинок за власний кошт. Прошу запропонувати схему. В Інтернеті шукав, але усе, що знайшов не відповідає вимогам.

Мабуть щось таке:


Порог відкриття VT2 залежить від напруги на VD2, VD3.
Після відкриття VT2, зарядка акумулятора завершується. Якщо зникла напруга 220в, відкривається VT1 і включається освітлення від LED панелі.

Недолік такої схеми - не контролюється розряд батареї. Можна використати TP4056, але б не хотілося застосовувати, тому що в мене її немає у достатній кількості.

Ще є такі питання:
-чи можна тут застосувати безтрансформаторне конденсаторне живлення?

А якщо застосувати компаратор ? LM393, NE555.
На компараторах можна зробити будь-який контроль заряду - розряду, здається мікросхем таких ще вдосталь.

plasmacut пише: D2 - підключений невірно.
D1 можливо краще перенести ближче до акумулятора.

При черговому блекауті намалював схему, яка була неодноразово реалізовано мною ще десь місяці два тому при переробці китайських аварійних ліхтарів з гелевими акумуляторами та конженсаторним БЖ. Ліхтарі приблизно такого типу.


Схема доволі проста та надійна. Присутній контроль за зарядом акумулятора (TP4056) та автоматичне перемикання "акумулятор-мережа".


plasmacut пише: Раджу відмовитись від ідеї з конденсаторним БЖ. З ним буде більше проблем... а ніж користі. Також ним прорблемно буде швидко (струмом до 1А) зарядити акумулятор при появі електрики. При реалізації даної схеми слід правильно вибрати резистор, яким задається струм заряду у модулі TP4056 в залежності від того який використано БЖ.. По замовчування він там 1,2К (1А).

plasmacut пише: ... все буде з точністю до навпаки. VT2 посадить вивід ADJ LM317 на землю... що приведе до того що LM317 намагатиметься підняти вихідну напругу до такого рівня щоб на виводі ADJ встановилась Uref (1,25V). А так як вивід ADJ LM317 притягнутий VT2 на землю, то цього не відбудеться ніколи. А результат на виході буде... повна напруга живлення. Є в інтернеті подібна схема... але там замість транзистора стоїть TL431. В такому випадку все б мало працювати як потрібно (заряд CC-CV).
plasmacut пише: ... А що буде якщо ще не зникла напруга 220в? А буде ось що... Емітер VT1 має потенціал біля +4В. При відсутності напруги 220в на базі VT1 буде 0в. Все повинно б працювати. Хоча між базою та емітером вартувало б поставити резистор десь так на 10к. Саме цікаве буде коли напруга 220в якраз буде присутня. На базі VT1 в такому випадку буде повна напруга живлення (яка більше +10-12в), а на емітері матимемо ті ж +4В і до переходу база-емітер буде прикладена зворотня для даного типу транзистора напруга, яка аж ніяк не добавить йому здоров'я..

Дещо незрозумілий алгоритм приладу. Пропала електрика - ввімкнулось світло. А якщо це сталось у світлу пору доби?

studiotandem пише: Ні, все на схемі вірно. LM317 намагатиметься встановити на ВИХОДІ напругу = Uref + 1,25. Тому при відкритому транзисторі VT2 на виході встановиться приблизно 1,5V (з урахуванням падіння напруги на VT2. Але по факту VT2 при збільшенні напруги на акумуляторі переходитеме в лінійний режим. Тобто, повного відключення не буде.

studiotandem пише: Захистити можна діодами, або резистивним дільником (як Ви вірно вказали, додати резистор між базою та емітером), понизивши цю напругу до безпечної.
До речі, такий резистор бажано встановити і на базі VT2.

studiotandem пише: Цього і всіх інших недоліків такої схеми, можна уникнути, застосувавши МК. Але схема напевне подорожчає.

Soir пише: Глянув уважніше в даташиті на внутрішню структуру LM317 і... дійсно... має працювати.

Спостерігаючи за даною темою, ловиш себе на думці: а чи варта, як говориться, шкірка вичинки. Схема має дуже важливий недолік: світлодіоди в ній будуть горіти постійно, поки немає світла, даремно розряджаючи акумулятори. Крім фоторезистора "день-ніч", треба ще ввести датчик руху, щоб вони вмикались тільки тоді, коли це потрібно. Тобто коли людина заходить в під*їзд.
Та й робити 10-12 шт. таких пристроїв на кожну поверхову площадку в наш важкий час, думаю, нераціонально і дуже затратно. Краще було б зробити ОДИН такий пристрій на весь під*їзд а на плащадках поверхів розташувати лише світлодіоди підсвітки та датчик руху. Або кнопки її включенння. Схема буде, зрозуміло, іншою. Треба буде потужніший акумулятор, тягти, як мінімум, 3-4-провідний кабель з кожної поверхової площадки до того основного блочка... Хлопоту з тими роботами не оберешся.((((

Моя порада автору даної теми: нехай всі, кому потрібно ходити в темну пору доби, куплять собі кишенькові ліхтарики. Акумуляторні з підзарядкою чи на простих батарейках - не дуже й важливо. Так буде значно постіше, скоріше і дешевше. І, заодно, акмуляторними ліхатариками ще вдома можна буде користуватися замість свічок. Я так думаю. :)

П.С. Не знаю де в українській розкладці клавіатури ставиться апостроф. Тому й поставив замість нього зірочку.

Зробив так як на останньому малюнку. Все працює нормально. TP4056 та готову зарядку навмисно не використовував тому що треба було купляти. Як Вам відомо усі товари подорожчали неймовірно, особливо доставка Новою поштою. Тому зробив з того що мав.

Вихідний каскад на VT2, VT3 багато споживає у той час, коли працює аккумулятор. Можливо за краще, наприклад, перенести VT3 в управління по плюсу по схемі емітерного повторювача? Або якимось іншим чином змінити цю частину схеми, щоб і струм управління (R6) йшов через світлодіоди. Тобто, був корисним.

Soir пише: Цей каскад на VT2 та VT3 багато споживає не тільки коли працює аккумулятор.

На місце VT3 аж проситься MOSFET (або ж якийсь Дарлінгтон), яких є вдосталь на старих материнках та іншому хламі. Це дещо збільшить яскравість світлодіодів завдяки меншому падінні на транзисторі VT3 і заодно дасть змогу збільшити номінал R6 на 2-3 порядки, що покращить економічність, про що вказано у попередньому повідомленні.

Так, споживає завжди, але коли є 220, то це не так критично.

Польовий транзистор дозволить зменшити ці втрати. Але яскравості навряд чи додасть. Там же ще додатково R9. Обмеження струму через світлодіоди складається з R9 + транзистор. Якщо буде менший опір транзистора, то доведеться збільшити опір R9, щоб зберегти вибраний струм (яскравість). Тобто буде тільки перерозподіл, а не економія.

Soir пише: Саме так і буде. Але...studiotandem пише:

Soir пише:

Буду тестувати ці варіанти.